Колосяться жита і зелені і стиглі
Скільки ж всього в житті ще так хочеться встигнуть.
Колосяться жита, дозрівають під осінь
А на скронях моїх вже з'явилася просинь.
У серпневих житах десь вже губиться літо
А душа аж ніяк ще не хоче старіти
Вона хоче любити і радіти щодня
Сонця схід проводжати і стрічати зрання
Пропливають роки, зеленіють садами
Дозрівають жита, рум'яніють хлібами
Почекайте, прошу вас, швидкоплинні літа
Бо я так не встигаю за вами ...
2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2015
автор: Ніна-Марія