Один день війни
В неспокої два береги,
Снаряди косять очерет,
На тому боці вороги,
Дере горлянку міномет.
Свинцем плюється зброя зла,
Над головами рої куль.
У скалозуба-москаля
Мізки помножені на нуль.
Додолу схилена лоза,
В землі закляк іржавий плуг,
З небес упала бірюза
Волошками на килим-луг.
Катують люто сліпаки,
Як стало сонце у зеніт.
В окопах смагнуть вояки
На тілі сіллю випав піт…
Хтось спить й мугикає вві сні,
А інший травить анекдот…
Лунають вибухи гучні,
На мить суворіє народ.
Плететься день, неначе рік,
Та слава Богу всі живі…
Від спраги бігає кадик,
І кров нуртує в голові.
Розквітнула зірками ніч,
Змивають хлопці їдку сіль,
Як сто пудів спадає з пліч,
І каменіє в душах біль.
Купає річка береги,
По пояс квіти й бур’яни.
З кущів стріляють вороги,
Краплені карти сатани…
09 липня 2015 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592672
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 09.07.2015
автор: Микола Паламарчук