1
Місто впало у ніч,
як у відчай впадають главбухи.
Уникать протиріч
ні бажання немає,ні духу.
Хай іде ,як іде
моя чорна стонога тривога,
вже на світі ніде
не лишилося світла денного.
А на ночі межі,
коли чорні розкриються рани
від проміння ножів,
небо стане криваво – багряним.
2
Ніч,пітьма й відтепер
мовчимо про загибле кохання,
тільки кава й Флобер,
тільки спогадів тихе зітхання.
Ніч ,пітьма і весна,
й недоречно живуть і ятряться:
мого тіла струна
й твої збуджені ніжністю пальці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2015
автор: Любов Матузок