своє гілля́ втопивши у блакить,
немов сумна розплетена дівчи́на,
стоїть струнка осика-дереви́на,
без вітру листям тихо шелестить
той шелест листя мимоволі дав
пліткам початок, і ведуть з завзяттям:
мовляв, Христос зацькований - прокляттям
сумну осику дріжжю покарав
а що її безвітряна блакить
своїм одним лиш кольором колише,
коли усе мовчить і ледве дише -
чи не про те осика шелестить?
2015
[i]Всім відомий вираз "дрижати, як осикове листя". За народними переказами, коли розлючений натовп шукав Христа, аби стратити, Він сховався під деревом. Тим деревом виявилася осика; своїм шелестінням вона налякала Ісуса, і Він спересердя її прокляв - і з тих пір листя в осики дрижить постійно. Як відомо, осика не росте в Палестині та Ізраїлі. Дрожання її листя пояснюється особливостями рослини - вона занадто швидко росте, тому не вирізняється міцністю, і навіть непомітний вітерець, від якого інші рослини не рухаються, змушує осику дрижати. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592870
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2015
автор: Максим Тарасівський