Ви ніколи не замислювались як це чудово - просто стояти мовчки, задерши голову в небо, спостерігати за зірками, планетами, туманностями ... Усвідомлюючи, що кожна, навіть найдрібніша цяточка на небосхилі, може бути як звичайною планетою нашої Сонячної системи, так і далекою галактикою чи квазаром, що віддалені від нас на мільярди світлових років. Розуміючи, який неоднорідний та неоднозначний наш Всесвіт: від колосальних викидів енергій та речовини (як, наприклад, в межах Горизонту Подій Чорної діри), до неймовірної тиші та спокою, які, можливо, протягом багатьох тисяч років не порушували ні вибухи Наднових, ні, навіть, пролітаючі повз комети чи астероїди. Не виключено, що десь там, у безмежній далечині космосу, є така ж маленька чудова планета, на якій розумні істоти, спрямувавши свій погляд у небо, шукають інших розумних істот у далеких світах. Заглиблюючись в аналіз світостворення та еволюції космічного простору, дуже швидко приходиш до висновку, що все розмаїття цяточок на небі, вся наша природа та живі істоти, мільярди років тому були породжені помираючою зіркою. Закінчуючи свою еволюцію страшним та невідворотнім вибухом, вони породжують інші світи, одним з яких, зрештою і стала наша блакитна планета з усім, що є на ній. Це знову і знову змушує замислитися, якими іноді незначущими та банальними є всі ті наші проблеми та переживання, через які ми так часто "ламаємо" собі голови. В масштабах Всесвіту, наша планета, наша Сонячна система та навіть наша галактика Чумацький шлях - є лише крихітними піщинками. І таких піщинок - трильйони .....
[b]Ми - лише Зоряний пил . . . . . . [/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2015
автор: D.A.R.