Не рухайся. Стовбич, мов дерево у цвіті ранньої весни.
Не йди.
Не рухай гранули буття,
Зажерливо-пекельні почуття.
Твої думки незнані досі і не помітні за гримасою спокою.
Нас двоє.
Ми вдвох.
Гвіздок.
Іржавий, загнаний у тіло,
Щоб задоволено німіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2015
автор: Ангеліна Калініна