А у світі вже пахне війною.
Знову чорнії круки летять.
Стоїмо ми, обнявшись з тобою,
Мовчимо, бо й слова вже мовчать.
Що й казати, коли нас не чують.
Можновладці стоять у керма.
І ґвалтують її, і грабують,
плаче дітьми Вкраїна моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592991
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.07.2015
автор: Пономаренко Наталія