Ідуть дощі. Дерев зелена зграя,
Ґелґочучи й лопочучи крильми,
Шле телеграму блискавкою хмарі:
«І нас у небо, як птахів, візьми!» -
І ловить пір’я відповіді краплі –
Промоклий лист – розбризкані слова…
Зелені крила, тугою набряклі,
Тихенько опускають дерева́.
Стоять принишклі. Вітер гладить чуба.
Втирає сонце сльози рушником:
«Не час іще. Польотам осінь буде,
Коли дими прогіркнуть за вікном»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593041
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.07.2015
автор: ptaha