***

П'є  "журавель"  з  глибокої  криниці,
З  душі  землі  черпає  чисту  воду.
Щоб  дати  із  цілющої  водиці
Снаги  і  сили  спраглому  народу.

Піду  і  я  енергії  нап'юся,
З  колодязя,  де  витоки  мої.
Мов  "журавель"  низенько  уклонюся,
Моїй  правічній  матінці-  землі.

Колодязям  довічно  не  зміліти,
Бо  стережуть  їх  обереги  журавлині.
Щоб  життєдайну  силу  людям  пити,
З  криниць  криштальних  в  рідній  Батьківщині.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2015
автор: Тетяна Семенченко