В очах сльоза, тремтять долоні,
Тривога душу полонить,
Бо рідний син десь у полоні
І серце матері не спить.
А як він? Де його шукати?
Питання мучать без кінця.
«Я буду вірити й чекати,
Як зможеш, напиши слівця».
"Про тебе думаю щомиті –
Як ти повернешся у дім,
Де всі думки теплом зігріті,
Коли твій голос чути в нім».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593177
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.07.2015
автор: Viko Prontaliy