Миколка любить грати на гітарі –
Бриньчить на ній від ранку до зірок.
Допомогти ж хоча б чим-небудь мамі
Чи вивчити параграф на урок
Не має часу хлопчик-музикант.
Він каже: «Потребує жертв талант!»
Родиною пішли на відпочинок.
Лісочок, став – розрада для душі.
Намет напнули. Тато, взявши спінінг,
Пішов човна дістати з комишів.
А наш Миколка й вухом не веде.
Бриньчить собі те, що на ум спаде.
Заводять жаби пісню «скре-ке-ке».
Говорить мати: «Кличуть вже тебе.
Такі ж були любителі пісень,
Тепер скрекочуть вічно, день у день».
Акорди стихли. Хлопцю невтямки,
Тому і просить маму: «Поясни».
[i]Жив чоловік. Дударик був нівроку,
Але, на жаль, не думав про роботу.
Його дружина тяжко, день при дні,
Тримала господарство на собі.
Пішла на ринок якось торгувать,
То довелося й чоловіка брать.
Що ж, продає городину вона,
А він сопе в пивниці край вікна.
Спустився вечір. Вже й додому час.
«Я, - чоловік той каже, - ледь діставсь
Сюди. Назад вже мусиш ти
Мене, на плечі взявши, донести».
А жінці що? До того не звикать.
Взяла його на плечі й понесла.
Та, річку переходячи убрід,
Вона відчула: спина їй болить.
Тому й спинилась і давай благать
Мокошу сили трохи їй послать.
Побачила богиня дударя –
І злість її страшенна узяла.
У річку кидь музику, аж луна
Понад водою колами пішла.
І з того часу горе-музикант
Скрекоче, снів бажаючи всім нам.[/i]
Схопився хлопчик. Кинув гру порожню.
А сором щоки раками пече.
«Я розкладу багаття, мамо, можна?
Допомогти тобі у чому ще?»
Микола добре грає на гітарі,
А ще – відмінник і опора мамі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593260
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 12.07.2015
автор: ptaha