Всі вчинки та фрази поволі втрачають вагу,
І гаряче в днях...і так страшно когось загубити.
Хоч сонце все вище, та небо схилилось в дугу
Над серцем Твоїм. Над землею, що лютнем пролита.
Подай мені руку. Врятуй від фальшивих дзеркал.
Дозволь залишити в долонях слова - тишиною.
За вчинки і фрази, які Ти колись пробачав,
Так важко вмирав...за кілька секунд...з весною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2015
автор: Христя Волощак