Бабуся вмерла назавжди?
Синок малий питає в мами,
А як же будем я і ти
Жить без бабусі сАмі?
Із нею весело було,
Вона казки розповідала.
До неї їздили в село,
Зі мною пісеньки співала.
А мама слухала синка
І мовчки сльози витирала,
В стареньких доленька така,
Так, назавжди, синку сказала.
І плакали вони удвох,
Бабуся ж всіх їх доглядала,
Почув і змилостився Бог
Й душа бабусі в рай попала.
Пройшло багацько дуже літ,
Вже син із друзями дорослі,
Син зрозумів людей, їх світ,
Але бабусі вдячний й досі.
13.07.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593364
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2015
автор: Георгій Грищенко