Під льодом шкіри ледь пульсує сонця карлик.
Блукають струми щастя й суму в серця гирлі.
Бунтує лиш любов. Зорить її кришталик
В тісних тунелях вен. Десь там, в душі міжхвиллі.
Любов, як знак, відбиток світлий сонця в мені,
Нуртує вкрик, вулканить, кличе, будить жити!
Немов джерел глибинна сила й щедрість в жмені
Кохати ніжно, щемно зве. Тебе любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2015
автор: v1n