Нас час штовхає до стіни,
І зупинитися не можна,
І помилитися не можна,
А звідусюди грім війни.
Нас розплавляє спека літня,
Але морозить легкий дощ,
Але вбиває одне слово,
І тінь вмирає непомітно.
Я падаю кудись у небо
І хочу, щоб ти був зі мною,
І хочу, щоб і ти мав крила,
А ти кричиш своє: "Олено!"
Я озираюся на землю:
Там мої зімкнуті повіки
І ти прощаєшся навіки.
Устань з колін, лети до мене!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2015
автор: lenor1737