Я ще така мала, нічого я не знаю
Я ще не вчусь на власних помилках
Через дурниці я бува страждаю
Через кохання в зашморг чи на дах
І не ціную я того що маю
В брехню я вірю, правду проклинаю
І все я від життя чогось чекаю
А що я хочу? я й сама не знаю
Життя як книгу швидко я гортаю
Абзаці пропускаю, сторінки
На щастя ще не видно прірви краю
Але ми всі прямуємо туди
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2015
автор: Секрет