Джазова молодість у пустих будинках із цегли,
Спілі ягоди життя зриваєш щодня ти,
Дебоші нової еліти, оргії під смак закордонних коктейлів.
Попереду ще одна ніч, в котрій – не спати.
Ліхтарі, як і хвойди, стоять самотньо на трасі.
Джазова молодість під героїновий кайф.
Танці, танцюльки, дівчатка б’ються в екстазі,
Їх губи бажають цілунків, ударів. Чекай!
Все буде! Все буде! І молодість, і старість,
І склероз, і алкоголізм, і любов, і параноя,
І чарка, і палка, і все, все, що в радість,
Що в радість тобі та глистам в купі гною.
Джазова молодість під звуки темної ночі,
Молодість джазова така одинока,
Молодість – шлак, джаз – морочить
Голову. Ми всі гнилі, гниль – спокій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593898
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.07.2015
автор: Коваль Богдан