За полем місто чорне і брудне,
Від диму й полину в нім стало гірко…
Ніхто не знає завтра, де зітне
холодне небо зірвана бруківка.
Лиш жити, жити… Трави як думки...
Чиї гріхи дерева покосили?
Земля вдягнула чорні сорочки
І просить сили, бідна, просить сили.
Читає місяць тихо "Отче Наш",
Не хоче більше бути в ролі свічки.
Горять на сонці й танки, й екіпаж
І виїдає димом сльози річки.
І місто на крові як смерть стоїть,
Хоч чути запах болю, смак корозій.
І тільки десь за межами століть
Блукає Бог із янголом в дорозі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2015
автор: Микола Кучерявий