Початок: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593837
Біля старого - новий цвинтар,
свіжі могили там у ряд,
обличчя з фотографій різні
на світ подивляться і нас.
Військовий з фотографії нової
дивиться, як говорить він до нас,
з року минулого глядиш, солдате,
ще молодий, та вічності вже час.
Це дощ почався? Чому краплі
знову з очей упали вниз?
Від того, хто пішов на небо,
так передали янголи привіт?
І знову небо плакало дощами,
граніт надгробків мокрий і вінки,
а може так заплакало все небо
і пролило із сліз дощі?
Уже високо квіти піднялися,
що на могилах саджені були,
з портретів янголи дивились,
щоб кращим світ ставав без них.
Янголи в формі будуть завжди
дивитись оченятами дітей,
невидимо летять вони між нами,
щоб ми робили кращим кожний день.
На краю кладовища - Пречиста Діва,
сон дорогих померлих сторожи,
молись за них, Пречиста Діво,
і нас, тобі смиренних, бережи!
Фотографія автора.
07.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594005
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.07.2015
автор: Светлана Борщ