Я этот стих сначала написала на русском языке
Я скучаю, а ты не знаю
Пожелай спокойного дня.
Пожелай мне спокойного сна.
Если ты занят и нет свободной минутки,
То пусть ветер прилетит от тебя.
Пусть меня он обнимет и подарит объятья твои
И пусть он мой привет примет и к тебе направит мысли мои)))
Я сегодня тебя с надеждою жду.
Я сегодня по тебе скучаю.
Если рядом не ты, то ты знай мне плохо и я не живу.
Я тоскую за молчанием твоим, за твоим сарказмом,
Но нельзя быть сильным двоим, это для обоих опасно.
Если ты однажды поверишь мне.
Если однажды утром прилетишь настоящим во сне.
Если в дверь мою постучишься и попросишь улыбку отдать,
попросишь вместе осень и зиму ждать.
Знаю что не напрасно я твой холод терплю.
Не напрасно тебе перечу и глупость порой пишу…
Просто еще не вечер… а может я не просто пишу?
Просто я знаю, что с тобой быть хочу.
Я надеюсь удачу нам мое терпение принесет… а тебе я советую приехать...
По тому что все будет, как душа моя запоет.
Запоет и ты подаришь и сам получишь… но ты тоже сопротивляешься сейчас...
Но знай все по МОЕМУ будет))
Я тебе свои крылья дам… только ты должен приехать…
Должен подарить счастье нам))
.. Я скучаю, а ты не знаю))
Только я от твоих друзей открытки с Масленицей получаю.
Всем спасибо я сказать хочу))всем кричу… вы просто чудо…
Но я по своим принципам живу и пока не уеду отсюда.
Мне пока здесь хорошо и пока я еще живая-я не уеду
И не улечу туда, где земной жизни не бывает.
27.02.2014
А потім переклала на українську мову.
Побажай спокійного дня.
Побажай мені спокійного сну.
Якщо ти зайнятий і немає вільної хвилинки, то нехай вітер прилетить від тебе.
Нехай мене він обійме і подарує обійми твої.
І нехай він моє повідомлення прийме і до тебе направить думки мої)))
Я сьогодні тебе з надією чекаю.
Я сьогодні за тобою сумую.
Якщо поруч не ти, то ти знай мені погано і я не живу, я бідую.
Я сумую за мовчанням твоїм, за твоїм сарказмом,
Але не можна бути сильним двом, це для обох небезпечно і тяжко.
Якщо ти одного разу повіриш мені.
Якщо одного ранку прилетиш справжнім у ві сні.
Якщо у двері мої постукаешь і попрохаєшь посмішку віддати,
Попрохаєшь разом осінь і зиму чекати.
Знаю, що недаремно я твій холод терплю.
Недаремно тобі перечу і дурість де коли пишу ...
Просто ще не вечір ... а може я не просто пишу?
Просто я знаю, що з тобою бути бажаю.
Я сподіваюсь вдачу нам моє терпіння принесе... а тобі я раджу приїхати ...
По тому що все буде, як душа моя заспіває.
Заспіває і ти подаруєш і сам отримаєш... але ти теж пручаєшся зараз ...
Але знай все по МОЕМУ буде))
Я тобі свої крила дам... тільки ти повинен приїхати ...
Повинен подарувати щастя нам))
.. Я сумую, а ти не знаю))
Тільки я від твоїх друзів листівки з Масленицею отримую.
Всім дякую я сказати хочу)) Усім кричу... ви просто чудо ...
Але я за своїми принципами живу і поки не виїду звідси нікуди.
Мені поки тут добре і поки я ще жива-я не виїду і не полечу туди, де земного життя не бува.
21.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2015
автор: Pismonosiza