Мені тебе завжди не вистачає,
Проникливий твій погляд у очах.
Моя душа люблю твоє чекає,
Не тільки на яву, а й навіть в снах.
Я вже не раз зізнався у коханні,
Але мене не хочеш чути ти.
Та серце все ж тремтить в чеканні,
Позбутися цієї пустоти.
Я ні на мить тебе не забуваю,
І двері в своє серце я відкрив.
Приходь, на тебе там завжди чекаю,
Ти – та, до кого серцем прикипів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2015
автор: Viko Prontaliy