Душа стояла і раділа,
До краю неба добрела.
Немає смерті. Зрозуміла.
Є вимір інший. Доплела
З пір'їн драбину і спустилась
Вік доживать до забуття.
Стояла й пошепки молилась
У вимір іншого буття.
Душа стояла і ревіла.
Драбина випала з під ніг.
Летіла вниз й не схотіла
Відкрити крила... Влітку - сніг
Метрів на сім... Не відчувала
Той холод... Снігом обпекла
Одненьку руку. І мовчала...
Периноньку з пір'їн плела... '
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2015
автор: Джаннет Даклін