Те, чому немає імені

Озвуч  мені  те  чому  не  існує  імені  
Чому  неспроможний  насправді
Пити  молоко  із  небесного  вимені
Проливаю  останні  краплі?

Всі  чомусь  дуже  раді
У  всіх  бенкет  під  час  чуми
Хто  може  стати  на  заваді
Братам  які  прийшли  звірми?

Братам  які  прийшли  з  пітьми
Тихенько  стали  під  дверима
Чекають  голоду  й  зими
І  їхня  злість  повсюдно  зрима

Назви  мені  те  чому  не  існує  імені
Чому  насправді  неспроможний  
Міста  скорботні  і  похилені
Любити  не  як  перехожий

А  як  єдинокровний  син
Дитя  народу  і  Вітчизни
Чекаю  ефемерних  змін
А  сам  в  анабіозі  звісно

*Фото  -  Руслан  Трач.
Модель  Руслана  Гуралюк  -  Ніязова

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594259
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.07.2015
автор: Той,що воює з вітряками