Дорогенькій жінці

Кохана,  ти  -  моє  натхнення,
Любов  і  радість  ти  моя.
Моя  ти  зірочка  ранкова,
Така  невинна  й  чарівна.
Тебе  цілую,  обіймаю,  
А  сам  –  немов  по  лузі  йду
І  літа  запахи  вдихаю,
Усіх  квіток,  що  на  лугу.
Уста  твої,  мов  цей  струмочок,
Що  серед  трав  кудись  біжить,
І  припадаю  я  до  нього,
Щоб  спрагу  «білу»  вгамувать.
Волосся  пахне  кропивою,
Тіло  солодке  і  гнучке,
А  перси  –  яблука  медові,
Ти  вся  –  мов  липа,  що  цвіте.
                                                                               25.01.1992р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2015
автор: Мацик