Я Вас люблю за погляд сонце-чистий,
За те, що в нім знаходжу порятунок.
Ловлю щораз, немов осіннє листя,
Уявний, Ваш прощальний поцілунок.
Я Вас молю: не треба злив і хмар,
Не додавайте сліз в розбите серце.
Зів'яну ж я без ваших губ і чар,
Як перший цвіт, що крізь мороз продерся.
Я Вас прошу: любіть мене, як ранок,
Любіть, як джаз, смакуйте донестями,
Щоб кожен теплий вечір і світанок
Знов надихатись вашими вустами.
Я Вас люблю, як тільки люблять жити,
Як сад і степ, усі ліси співочі...
Як дощ [життя вологу] люблять квіти,
Так я люблю дивитись в Ваші очі.
18.07.2015
Микита Баян і Сонце
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2015
автор: Микита Баян