І вириваються інстинкти на свободу –
І світ одразу падає у прах;
І демонічну, ка́лічну природу
Спинить не може ані біль, ні страх.
Та знов і знов Ти руку простягаєш –
Спасителю! Вкотре́ рятуєш нас!
Найтяжчий гріх Ти все одно прощаєш –
І світ любов’ю зацвітає враз.
17.08/6.09.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594492
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2015
автор: Анно Доміні