Не тримаю в душі я образи,
Теплотою сповняюсь уся.
Маю діти, онучку - то зрази,
Ніжний трунок мого є життя.
А що біль відчуваю я часто -
То уроки в дорожнім пилу.
Лиш би в серці запалене гасло
Не лишало у скруту одну.
Щоб горів каганець із любов’ю,
Де бичує хрестом майбуття.
Я схилюсь у молитві жертовно,
Будь щасливий, за ради Христа!
18.07.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2015
автор: Валентина Ланевич