Мірниця іскри божої


 A  чи  знаєте  ви,  що  ще  до  того,  як  Ви,  мій  освічений  читач,  з'являєтеся  на  боже  світло  наше,  що  коли  Ви  ...ще  лише  в  проекті,  і  Ваш  батько  ніжно  гладить  черевце  Вашої  матінки...    
 Так  от,  якраз  у  цей  час,  спеціальні  райські  бджілки  наповнюють  медом  насолод  бездонну  бочку  Вашого  життя...  
 А  ангел  в  блакитному,  відповідальний  за  неймовірне  в  усюдисущому,  в  обов'язковому  порядку  підкрадається  до  Вашого  проекту  вночі  і  доливає  туди  ложку...
 Ні,  не  дьогтю,  а  набагато  більш  кризисної  для  Вашого  подальшого  існування  речовини.  Він  вливає  Вам  ложку  хисту  Вашого.  Кому  чайну,  а  кому  і  їдальню.   Але  ангели  –  адже  вони  ...теж.  
 Загалом,  завдяки  будь-яким  проявам  письменницької  фантазії  –  ніщо  людське  і  їм  не  чужо.  Ну,  набридає  святому,  та  ще  і  в  блакитному,  ніч  у  ніч,  робити  одне  і  те  ж.  І  цей  пустун  починає,  так  само  як  ми  після  свого  зародження,  експериментувати.  Кому  сто  грам  віллє,  а  кому  і  цілу  шклянку.
 Та  ось  ще,  яка  штука.  
 Під  ранок,  за  мить  до  того,  як  Едем  осявається  нестерпимим  світлом  господнім,  служитель  незвіданого  бачить,  що  найгеніальнішим  чином,  який,  як  відомо,  парадоксів  кум,  у  нього  залишається  якась  міра  недовикористаного.  Інколи  це  два  по  сто  і  кухоль  чого-нічого  іронічного.  А  буває,  що  і  жбан.  І  цей,  хворий  на  голову,  убухує  все,  що  залишилося  в  абсолютно  випадкову  суть.    
 І  зникає,  гад...    
 До  наступної  ночі...
 О-цьо-цьось,  і  видираються  на  світло  особини  з  невимірною  спрагою  жити  і  бажанням  створити  хоч  чогось  безкорисного  для  всього  людства.

 Водневу  бомбу,  наприклад...
 

   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2015
автор: Ицхак Скородинский