***

АвЕ,  горЛИченько  ясНА!
Твій  милий  лик  -  мені  ікона!
Торкнуся  зором  -  і  весна
вертається  з  далеких  гонів

до  мене.Серце  кошеням  
нявчить,замучене  без  ласки:
-А,  може,я...  А,може,я  -
чудовисько  твоєї  казки?

Химерний  діду,грип  чи  грець
тебе  бере  в  зимову  пору?!
Мовчи!  Ти  вже  давно  пере
долав  твою  Говерлу-гору!

Мовчи!  І  зором  не  зрухни
її  чутливого  чекання!
Прийде,  розбудить  справжній  принц
у  королівському  убранні...

Кінець  до  казочки  -  щасливий  -
допишуть  вила  по  воді...
І  я  там  буду,  меди  -  пива
стікатимуть  по  бороді...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2015
автор: Олександр Капінос