Чи необхідно часом нам втікати
у далечі розгубленого літа?
Якби ж то знати, спогад проводжати,
аби душею зовсім не зомліти.
Чекати. Коли тишу змінить сонце,
у вранішньому потязі ледь сумно.
В обійми інших - сили не боятись,
аби пейзажі були вже природні.
І думати, що погляд Віру любить, -
не забере в полон болючих згадок.
І помилятися. Бо всі міста вже були,
в уяві снів, що була досконала.
Невже помилка світу - сива Драма.
Безглуздо бігти часом, задихатись..
Дарма, що у надії не помітиш.
Від "я" квитки щасливі. Їх немає..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594658
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2015
автор: Dreaming of You