Згрішив, покаявся і знову згрішив.
Все – запитання одні…
Кажеш, що ти, брате, жив?
Може, це здається тобі?
Далі – без слів й виправдань тут нема.
Далі – як було колись.
І не кажи, що всі добрі діла
Хтось позабув чи закрутить у вись.
Ввись – це не значить, що ти в вишині.
Ввись – це стрімкий мудропад.
Ввись – це як грім вдалині.
Ввись – це як в ціль наугад.
Тільки би влучить і крапку свою
Кожен поставити мусить.
Де б не були ви: чи там? чи в раю?
Кожен признатися мусить!
15.06.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2015
автор: Мацик