Рожевий сон.
І в мареві ночей закутаних у простирадло,
Сиджу і млію, тихо й безпорадно.
Мої надії мертві чи живі то не важливо,
Бо більш на мрію схожі уві сні.
Ховаю в серці їх сором’язливо.
Закрию очі – каменем лечу.
Вітри шепочуть досхочу,
А я не слухаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594757
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 20.07.2015
автор: Імла