ШЕПЧУ У ВУШКО
(20.07.15)
Ось покохалися і ти уже заснула
Хоч щойно ти така активна була…
Віддала уся «силу», все що мала
Я, мабуть, теж засну, хоча ще мало
Мені. Та зовсім це мені не головне
Досить того, що так кохаєш так мене
Ти поруч. Гарна. Це кохання неземне
…………………………………………....................
Волосся я легесенько ось ворушу
Не прокидайся, мила, я тебе прошу
Всміхаєшся. Щось сниться гарне
Отже, усе «оце» робив не марно
Ми – поруч… Ось вже засинаю,
Та в вушко твоє шепчу: я кохаю
…………………………………….................
І - посмішка. Десь зайчик сниться
Поспи іще, кохана моя кицю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594798
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.07.2015
автор: Любомир Гардецький