Можливо, я дивна для когось із вас,
Можливо, не зовсім комусь зрозуміла,
Душа, що в оренду взяла моє тіло,
І праведна й грішна бува водночас.
Сприймає мене хтось, а хтось, мабуть, ні,
Ну що ж, я не євро, всім мила не буду,
Та мій поцілунок не схожий на Юдин,
Довірити щоку не страшно мені.
Того, хто кохання мого буде варт,
Кохатиму щиро до самого скону,
Та все ж не робитиму з нього ікони,
Творити кумира таки вже не жарт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594855
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 20.07.2015
автор: Патара