[i]Ми колись розминулись у місті чужому,
Розважалися по́різно хто як хотів...
І дорога в тролейбусі мрій, що додому,
Поєднала нас ближче, ніж небо птахів.
І початок поклали слова про погоду,
І фіксація нас молодих в фотоплівці...
Та хто ж знав, що прихована автопригода
Відіб`ється коханням в тоненькій листівці.
І тепер ми удвох на розбитій машині,
Покидаємо вулиці кинуті й знов...
Я ховаю від себе реальність у скриню,
Що розсипала повністю слово "любов".
Всі криштальні слова підхвачу у повітрі.
Твої родимки ніжні на сильних руках,
Будуть спогадом чистим у темній палітрі,
Стануть болем глибоким в чиїхось думках.[/i]
● Sunguns – Портрет ●
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2015
автор: Karo