Є ще квіти, що несуть тобі радість,
Чисту як небо, як днина погожа.
Ті квіти що змінюють твою реальність,
І можливо тому ти ні на кого не схожа.
Весною вони появляються вчасно,
І навіть ночами приходять у твої сни.
Без них в цьому світі ти б була нещасна,
І ніколи без них не бувало б весни.
Не було б пісень і мовчала б музика,
У тумані життя не бувало б просвітку.
Ти б дивилась на світ через дірочку ґудзика,
Без квітів отих і зимою і влітку.
Без квітів життя твоє було б іржаве,
Лиш біле і чорне, ще можливо рябе,
І можливо не було б без квітів держави,
І можливо б не було в державі тебе.
О квіти оті, то твоя Ностальгія,
Поки квітнуть вони у житті ще буде,
Золотим візерунком надія,
А не просто полум’я руде.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595072
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2015
автор: Василь Надвірнянський