Дощ, дощ, дощ…
Вітер підхльостує хмари,
Краплі в шибках як примари.
Мокне бомж.
Гавкнув пес.
Мовчки, прижавшись до тину,
Втупився в бомжа торбину,
В бруді весь.
Хряснув грім.
Вийшла панянка з під’їзду.
Блиснула блискавка грізно.
Страшно всім.
Виплив франт,
З ямки водою хлюпнувся,
Гучно, як бомж, матюкнувся, –
Наш стандарт.
Дощ, дощ, дощ…
Як там на Сході? Рахую
Скільки життів дощ врятує.
Лий же дощ!
Зріє сум,
Правди вичікують люди,
Та пнеться хижість повсюди, –
Згусток дум.
Дощ, дощ, дощ…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595178
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.07.2015
автор: Г. Король