Народе, любий мій народе,
Звитягу й честь несеш віки.
Чому ж тоді, святий народе,
На тілі юнім чиряки?
Чому в ріці святої крові
Купаються руді щурі?
Майдан спожили для покрову,
Забули клятву нагорі…
Слова пусті – шкарлуп не варті,
Обіцянки – порожній дзвін.
Вони в нечистого на варті,
Несуть з собою тільки тлін.
Цікавлять їх лише корита
Ті, золоті – мільйони в день...
Війна, за спинами прикрита,
Руйнує Край і всіх людей.
Криваві сльози тим, як свято –
Найкращий бізнес на крові…
Далеко десь їм бідна мати
І син, полеглий на війні.
Вже переситили брехнею…
Майдану зрада – не пусте,
Пора очистити від гною.
На смерть стояли не за те!
10 липня 2015
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2015
автор: палома