Забули діти рідну мову
І проміняли волошкову,
Вродливу, ніжну, як любов
На ту, що нас вбиває знов.
Чужа – ріднішою не стала,
“Селянську” мову зневажала,
Топтала, нищила, кляла,
Як мачуха із казки зла.
І ось, на танках, захищати
Чужу приїхали буряти –
Із шкіри лізе “руцкій мір”
В імперський латаний мундир.
І хоч вам Пушкін грав на Лірі,
Хоч православної ми віри,
Та ви до нас з мечем прийшли,
Війну лукаво принесли.
На вашій мові, московіти,
Я не бажаю говорити –
На Україні “руцкій мір”
Звільнити мусить весь ефір.
23.07.15р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2015
автор: Руденко Олекса