Місяць плив по небеснім каналу,
Заклопотано длупавсь в рогу...
Ми з лебідкою в небі літали,
Заціловані ніччю в стогу.
Тихо сива в зорі засинала,
Тінь в тумані пливла по ставу.
Павутину мереживом клала,
Чарівниця в траву – мураву.
Ранок зняв із небес запинало,
Тай повісив в яру на суку…
Ми ж з тобою кохана не спали,
Молодії, як повінь в соку.
Раптом з гаю заграли цимбали,
То проснулись птахи у гаю.
З неба впали на землю хорали,
Наче ми опинились в Раю.
Вже за річкою коні іржали…
Мудрий Місяць прищурив брову.
Засоромлено верби зітхали…
Потакаючи юнь молоду!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2015
автор: Дід Миколай