[i] [b] [color="#b81818"] Вірш з циклу „ Весна надії”
ТУ,- за плечима… Путівка на
будівництво Кременчуцької
ГЕС… Всій групі…Голі... Босі...
1958 рік... П'яте травня. Їдемо...
[/color][/b]
[/i]
[i][b][color="#0a8a0c"]Весна...Влiтає до вагону
Iз вiтром яблуневий цвiт,
Дiвча всмiхається з перону,”
А далi - загадковий свiт.
Той свiт, що з радiотарiлки
Кудись так вабив, кликав, звав.
Той свiт, що з батькiвської гiлки
Нас без зусилля вiдiрвав.
Прощай, село...Прощайте, мамо -
(Хустина мокра вже вiд слiз,
Ти сiль тремтячими руками
Кладеш до синових валiз.)
Не знаю ще- яким вiн буде-
Той свiт будови i дерзань,
Лиш радicть заливає груди
Та шал юнацьких поривань.
Весна...Влiтає до вагону
Із вітром яблуневий цвіт,
А заодно той вітер гонить
І нас в замріяний політ.
[/color]
[/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595510
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2015
автор: Янош Бусел