Твої очі,як безкрайнє поле
Твої очі,як бездонний океан
Я в очах тих бачу стільки болю
Стільки горя, стільки ран
Очі твої, мов ураган вітрів
Мов пустеля, що не бачила води
Як залишки будинку, що горів
Я наче йду туди.
Подивлюся я знов на цю картину
І миттю відведеш ти свої очі
Насипеш солі на рану крупину
Я так побачити щось знову хочу.
Повернись до мене обличчям
На лиці твоєму видно печаль
Я усміхнусь і зрозумію
Це мистецтво,бачити щось у твоїх темно-зелених очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2015
автор: Та,що вірить у добро