А хвилі Світязя гойдали очерет,
Качок лякали, що гніздились в ньому,
На пару з вітром розмовляли тет-а-тет,
При сонці Світязь позбавляли втоми.
Піна шуміла і пінивсь сухий пісок,
А понад ними крик здіймали чайки,
Їх дикий крик звучав, як вистріл у висок,
Чи вершника співучий звук нагайки.
Гуртом до берега прибились окунці,
Харчі шукали у піні прибою,
А вітер дико шаленів на острівці,
Таким ось Світязь був перед грозою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595935
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2015
автор: Віталій Назарук