І ти не вправі керувати світом...
Шукаючи неспалені мости.
Ні ти, ні він... тепер уже не діти -
Молитись, плакати і далі йти
Полином внесло в ночі запах смутку,
Ти розганяла щиро, як могла,
Але в тих митях не було твого закутку,
Німіють сказані й проплакані слова...
Я все ж не в силах малювати долі...
Якби ж те вміння мати, до снаги,
Мені було б так лікувати душі хворих,
І розривати мук й страждань тих ланцюги...
#Іоанна_Пекун
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2015
автор: Ioanna Pekun