Не допусти, щоб сивіла душа!

Ніхто  не  знає  на  землі  і  досі,
Чи  є  стрімкому  часоплину  край.
Ти  не  дивись  на  зиму  у  волоссі,
Аби  любов  не  в'янула,  зважай!

Роки  посіють  на  обличчі  зморшки,
Поблякнуть  очі,  зміниться  хода...
Хай  буде  щастя  у  життя  завдовжки,
Хай  буде  мрія  вічно  молода!

Хоч  дуже  швидко  побіліли  коси
І  ти  собі  у  дзеркалі  чужа,
Буває  й  тепла,  ніжновійна  осінь...
Не  допусти,  щоб  сивіла  душа!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596216
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.07.2015
автор: Уляна Яресько