Зробивши гойдалку, в тіні між двох смерек,
Що височіють через вигін проти дому,
Вони ішли й раділи дуже з того,
Вже сивий батько й хлопчик-сміхунець
Малий так весело і дзвінко щебетав,
Показуючи тату як все було,
Як сонечко під гілки заглянуло,
Коли розгойдавшись, у космос він злітав
Летіли ручки з низу в гору й в низ,
І знову в гору, і не було спину,
А батько задивлявся в очі сину,
Й жартуючи з захопленням хвалив
І в мить ту поміж них стояла радість,
І ніжно й міцно обнімало щастя,
А сміх лунав і високо здіймався,
І десь під хмари із вітрами линув
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596284
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2015
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ