І знову повний воронів світанок
І знову чути тільки кар і кар
А ми з тобою їли наш сніданок
І пили охолонувший узвар
Як наші охолонувші стосунки
Яких вогонь давно вже згас
Мороз на склі малює візерунки
Вітри наспівують мелодію про нас
Давно уже проїджена буденність
Немає нас- є я є ти
І наших мрій постійна нездійсненність
Але чому не можеш ти піти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596496
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.07.2015
автор: Ярина Вогель