Світ на весну благоговійно молиться,
Бо знов радіє сонцю, ожива.
В хоралі цьому і сільська околиця
По-своєму проказує слова.
Вони злітають з вуст-листочків яблуні.
Їх річечка плюскоче-вимовля.
І невсипущі бджоли, цвітом зваблені,
Кладуть їх на мелодію крилят.
Та ось, неначе з серця того шепоту, -
Бельканто солов’їних голосів!
І піднеслась до неба вільно й трепетно
Вже не мольба весні, а гімн – красі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596559
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2015
автор: Ніна Багата