Тобі набридло жити у брехні?
Можливо це для тебе насолода?
Та кожен день, немов ти на війні,
І на душі безжалісна незгода.
І на вустах безмежності слова,
Які отрута, що роз'їдає скроні,
Ти розумієш поруч не вона,
А ти ще досі у її полоні!
Інша схожий має силует,
Та чужі очі, спогади і мрії,
Зайдеш у дім чи у пустий намет -
Вона тебе ніколи не зігріє!
Не зітре пам'ять, дотики на шкірі,
Не вилікує смуток, важку втому!
Найгірше у найбільшій мірі -
Брехня собі самому!
© Наталія Шафран
https://vk.com/nataliiashafranpoetry
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596632
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2015
автор: Наталія Шафран