Мене ти підкориш
силою.
Тебе надихну я
вірою.
Пожертвуєм радо
волею!
Пограємо вдвох ми
долею...
Тебе зачарую
мрією.
Сміливою звабиш
дією.
І станеш моєю
правдою!
Твоєю я буду
Ладою*...
Тремтінням грози
наших тіл
розі́тнемо хмари
злих сил!
Спочинь... Вкуси яблука
солод*, -
вже Сонце! ...страх зникне і
холод.
Хай світ почекає
праведний!
Любов"ю торкнемо
лагідно
той гріх усесвітній...
зношений....
Цілуй! ...вже нам ніжність
прощено!
..............................................................................
[i][color="#0400ff"]*Лада — богиня життя, весни, родючості, народження,символізує світову любов, що є основою життя на землі.
*вона розпалює вогонь небесних гроз, проганяє злі сили, виводить з-за холодних хмар світлосяйне сонце, у руці тримає червоне яблуко — символ початку усього сущого.[/color][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2015
автор: Мар’я Гафінець